###Бенфіка - Челсі 1:2. Тактичний аналіз ###

Формації команд

Наставник португальців активно застосовує в «Бенфіці» різні схеми, віддаючи перевагу -4-3-3 і 4-2-3-1. Остання й була основною в фінальному матчі Ліги Європи. В воротах - Артур, в центрі захисту - пара Гарай з Луізао, правий захисник - Алмейда, лівий – Мельгарехо (обидва працюють по всьому флангу, підтримуючи атакуючі дії колективу). В опорній зоні - Неманья Матич, зосереджений здебільшого на руйнації атак суперників, і Перез, лівий вінгер - Гайтан, на протилежному фланзі розмістився Сальвіо, Родріго - атакуючий півзахисник, або відтягнутий форвард та на вістрі - головний бомбардир команди останніх років Оскар Кардоссо. До несподіванок можна віднести відсутність в стартовому складі Ліми, що переважно працює з глибини під Кардосо, або на одній лінії з ним.

Рафаель Бенітес, визнаний тактик в європейському футболі, цього разу також відштовхувався від системи – 4-2-3-1. Проте, зважаючи на перебіг подій - особливо в першому таймі, в якому «Челсі» здебільшого вів захисні, дії можна вести мову про 4-4-1-1, або 4-4-2.

В воротах - Петр Чех, в центрі захисту парарозмістилася Кехіл - Іванович, правий захисник - Аспілікуета, що активніше працював вперед, зліва - Ешлі Коул. В опорній зоні - Давід Луіс і Лампард. Правий півзахисник - Рамірес, вочевидь Бенітес намагався використати швидкість Раміреса при підключеннях Мельгарехо в атаку, лівий – Оскар, на вістрі - Торрес та з глибини мав діяти атакуючий півзахисник Мата.

Гра розпочалась дуже перспективно для португальців. З перших хвилин "Бенфика" захопила територію та почала домінувати, створюючи небезпеку біля воріт Чеха. «Орли» добре використовували простір між лініями захисту «Челсі» , натискаючи на центральних півзахисників та захисників суперника. Це змусило лондонців перебудуватись на - 4-4-1-1 чи 4-4-2, де основне навантаження по захисних діях лягало на пару опорних Давід а Луіса та Франка Лампарда. Вони мали звужувати простір між захисниками і в той же час не віддавати багато території, не сідаючи глибоко до власних воріт. Фактично мова йде про збільшення зони дій для опорних півзахисників, які мають не тільки звузити простір, але не дозволяти вести комбінаційні дії супернику в центрі поля. Разом з тим це означало що вінгери «Пенсіонерів» також змушені були опуститись нижче на крок по полю, не залишаючи простору по краях.

Але «Бенфіка» збільшила тиск на суперника завдяки Пересу та Матічу, який, не зважаючи на низьку позицію на полі, добре підключався в атаку команди та працював один в один. Загалом Неманья здійснив чотири вдалі дії один в один за гру, що для опорного півзахисника є дуже хорошим показником. Також до центру зміщувався Гайтан і навіть Кардосо по ситуації пропонував себе для партнерів, відкриваючись між лініями захисту суперника під пас, що в принципі не є властивим для Оскара, який переважно працює на глибину атаки.

«Бенфіка» вела наступальні дії завдяки великому руху і вдалим переміщенням по полю з зміною позицій гравців, при цьому виглядала організовано, не втрачаючи стрункості та структури побудови та не залишаючи простору для суперників при втратах м'яча. Якщо змальовувати дії португальців схематично, то це було 4-1-3-1-1, а при займанні високих позицій флангових захисників – 3-2-3-2.

Це дозволило підопічним Жорже Жезуша вже в стартовому відрізку гри створити декілька хороших нагод для взяття воріт, але, можливо, надмірне хвилювання заважало португальцям, адже в вирішальні моменти надто вони довго приймали рішення, що дозволяло "Аристократам" накривати та блокувати удари в межах штрафного майданчика. «Бенфіка» випереджала суперника на крок, але більше «Челсі» їм не дозволяв.

Пресинг «Бенфіки»

У першому таймі і на початку другого португальці виглядали не тільки краще, працюючи з м'ячем, але без м'яча, для створення пресингу вони перебудовувались в - 4-1-3-2. Така побудова дозволяє швидко та компактно вести тиск на суперників по всій площині поля, з застосуванням п'яти гравців для тиску, добре займаючи зони на половині поля суперника. Перес при втраті м'яча максимально близько розташовувався до Лампарда, Родріго мав працювати в дві сторони, натискаючи на Кехіла чи Луіса в залежності від того, як розвивалась атака «Челсі».

Потрібно зазначити, що пресинг в системі – 4-1-3-2, добре працює якраз проти – 4-4-2 в суперників, не допускаючи розвитку атаки через центр поля, змушуючи розвивати атаку в фланг, де вінгери відразу мають накривати захисників суперника. Також вкотре треба відзначити Матіча, який вдало обирав час, підтримуючи товаришів по команді та піднімаючись до Давида Луіса, таким чином, піджимаючи партнерів, зменшував простір для гравців «Челсі».

Підопічним Бенітеса завдяки швидкісним якостям Раміреса та індивідуальній техніці Оскара вдавалось розвивати атакуючі дії по краях, на що португальці перебудовувались в – 4-1-4-1, здвоюючи фланги. Іншим способом розвитку атак "Аристократів" були довгі передачі на Торреса, але і в боротьбі на другому поверсі в першому таймі перевага була за «Бенфікою», про що свідчить статистика та 56% виграних верхових єдиноборств. «Челсі» вочевидь не комфортно відчував себе в такій грі з високою лінією захисту суперника, компактністю і насиченістю. Мата і Оскар не отримували необхідного для них простору і часу щоб розганяти атаки команди.

Проте, навіть в цих умовах «Пенсіонери», могли розраховувати на успіх, щоправда в останній третині тайму, оскільки перших тридцять хвилин вони втрачали м'яч досить легко. У випадку перехоплення м'яча в центральній частині поля отримували можливість проводити атаку чотири в чотири, враховуючи високу позицію Мельгарехо, або завдяки довгим передачам у вільні зони Торрес, Мата, Оскар і Рамірес встигали підтримати атакуючі дії. Лампард і Луіс декілька разів також підтримували атакуючі дії, але в основному їхнє завдання було зміщуватись на край та закривати зону Оскара чи Раміреса.

Матіч vs Луіс

Протистояння «Бенфіки» проти «Челсі» також розглядалось з огляду на дії двох, можливо, кращих опорних півзахисників сучасності, як мінімум серед тих, що брали участь в Лізі Європи. Неманья Матіч безперечно був кращим у складі своєї команди, він не тільки створював чисельну перевагу в центрі поля для контролю м'яча і вдало займав позицію при веденні пресингу португальцями, контролюючи можливі передачі на Давида Луіса, він ще й виконав більше передач, здійснив більше перехоплень, вдало застосовував дриблінг, та виграв чотири з п'яти верхових єдиноборств, що не дозволяло «Пенсіонерам» розвивати власні атаки завдяки довгим передачам.

Статистика першого тайму

По перерві гра продовжилася в цьому ж руслі, «Бенфіка» намагалась активно тиснути флангами завдяки звуженню гри від Сальвіо та Гайтана, що дозволяло Алмейді з Мальгарехо активно підтримувати атаку витримуючи ширину, працюючи на всьому флангу. Це дозволяло розтягувати пару опорних лондонців, для отримання простору в центрі, з тією різницею, що тепер «Пенсіонери» були готові до такого перебігу подій, та очікували на свій шанс. Для цього Бенітес підняв вище на крок Оскара та Раміреса по полю, та вочевидь збільшення темпу гри.

Якщо в першому таймі «Челсі» вів захист в системі – 4-4-1-1, то тепер вже була класична – 4-4-2, завдяки високій позиції Мати, що піднявся на одну лінією з Фернандо Торресом. Це відволікало захисників суперника, адже їм доводилось контролювати більшу групу гравців. Мата і Торрес отримали більше простору та часу, що й призвело до голу в ворота Артура.

Більш агресивна гра від лондонців у другому таймі, вищі позиції гравців і пресинг у центральній частині поля дозволили «Челсі» вирівняти гру, а, можливо, і отримати невелику перевагу в другому таймі. Тепер гра проходила здебільшого в середині поля, на користь команди Бенітеса працює і статистика другого тайму: дев'ять нанесених ударі проти п'яти в «Бенфіки» по перерві, шість вдалих дій один в один проти двох у суперників.

Жорже Жезуш відреагував відразу на пропущений м'яч замінами: замість Родріго вийшов Ліма, що більш звичний до позиції другого нападника, а замість лівого захисника Мельгарехо - лівий вінгер Ола Джон, що вимусило Гайтана перекваліфікуватись в оборонця. Також цю зону при позиційних атаках «Челсі» мав контролювати Матіч. Ця перебудова дозволила «Бенфіці» при веденні захисних дій витримувати лінію – 4-2-3-1, а при атаках перебудовуватись в - 4-1-1-4. В якійсь мірі це притягнута за вуха система 4-2-4, засновником якої був Бела Гуттман, "прокляття" якого португальці й намагалися здолати минулого вечора.

Жезуш вибрав дуже атакуючу формацію з намаганням натиснути на лівий край захисту «Челсі», завдяки активності Оли Джона і практично відразу це спрацювало. З іншої сторони травма Гайтана залишала португальців без права змін, а це означало, що Жардел та Матіч мали страхувати позицію Гайтана, який не володіє необхідними навиками дій в захисті, та не справлявся з Раміресом, що в кінцевому результаті призвело до кутового удару, з якого Іванович поставив крапку в грі на 93-й хвилині.

Підсумки

«Бенфіка» домінувала в грі протягом перших 60 хвилин, контролювала територію, більше володіла м'ячем, завдяки пресингу тиснула на суперника та створила більше моментів біля воріт Чеха. План на гру від Жорже Жезуша працював добре, португальці були кращі на полі технічно, краще організовані, краще тактично підготовлені до матчу. Не вистачало лише завершального удару, чому в якійсь мірі, особливо в першому таймі, заважало надмірне хвилювання гравців «Бенфіки».

Але всього цього виявилось недостатньо, більше того казковий сезон для підопічних Жезуша обернувся повним провалом, адже за останні десять днів вони ще й примудрились втратити чемпіонство в Португалії, спочатку розписавши нічию з «Ешторілом», що дозволило «Порту» наблизитись на відстань двох очок, а потім програти своєму прямому конкуренту на 96 хвилині.

З іншого боку триває казка для «Челсі» минулого року в Мюнхені вони здолали «Баварію», цього разу вони розбили мрію «Бенфіки» та стали діючими володарями одразу двох європейських клубних трофеїв.

Статистика матчу